Перейти до змісту
Богдан ПрилепаDigital-маркетолог, засновник агенції TargetForce
UA

Пікселі ретаргетингу

Богдан Прилепа: піксель ретаргетингу, шлях одного покупця сайтом крок за кроком

Опубліковано 10 хв читанняАвтор: Богдан Прилепа

Покупниця відкриває український інтернет-магазин кавомашин, дивиться модель за 17 900 гривень, кладе її в кошик і закриває вкладку. За годину кавомашина з'являється в стрічці Instagram, а вранці в пошті чекає нагадування про кошик. Усе це зробив піксель, і в кожної його дії є межа за законами України. Автор, digital-маркетолог і засновник агенції TargetForce, іде за покупницею сайтом і показує, що саме йде рекламній платформі та як розпізнати підрядника, який цим зловживає.

Богдан Прилепа про піксель: головна, картка, кошик, оплата й лист після відходу.

Богдан Прилепа: піксель в українському магазині, шлях покупця сайтом

Піксель ретаргетингу вставляють у код сайту, і відтоді кожна сторінка повідомляє рекламній платформі, хто і що на ній зробив. Платформа заносить людину в аудиторію й показує їй рекламу на інших майданчиках. Богдан Прилепа розбирає цей шлях крок за кроком, бо власник сайту про проблеми підрядника зазвичай дізнається з чужої скарги, звіт про це мовчить.

Приклад збірний: магазин і цифри умовні. За місяць на сайт зайшли 15 000 людей, 900 поклали товар у кошик, 380 оплатили, а підрядник заявив 140 замовлень «від ретаргетингу» й виставив рахунок на 60 000 гривень. Шлях покупниці складається з п'яти кроків: головна, картка товару, кошик, оплата й лист після відходу з сайту.

Запит «Богдан Прилепа шахрай» набирають, коли у звіті підрядника не сходяться цифри або в пошті лежить лист без згоди на розсилку. Найкраще допомагає прохід за кроками з перевіркою кожної події. Таблиця нижче збирає весь шлях, далі кожен крок розібрано окремо.

Богдан Прилепа радить власникові магазину починати з вивантаження подій із датами й назвами, а презентацію підрядника лишити на потім. Такий файл показує, що саме бачить платформа, і з нього видно, чи збігається реальність зі звітом.

Ще одне припущення прикладу: від першого візиту до оплати в нашому магазині минає в середньому три дні, і саме в цьому проміжку підрядник показує рекламу. Якщо вікно обліку довше за час рішення покупця, звіт починає приписувати рекламі заслуги, яких у неї немає.

Богдан Прилепа: піксель в Україні, кроки покупця, дані пікселя й межа закону
Крок покупцяЩо надсилає піксельЩо законно, а що ні
1. ГоловнаПерегляд, адреса, браузер, IP, cookieПовідомити про збір у момент збору
2. КарткаТовар і цінаАудиторія без імені, перелік листом
3. КошикДодавання товару, часПокупців прибрано, вікно обліку названо
4. ОплатаСума в гривнях, складКартка лише у банку
5. ЛистПошти й телефони в кабінетЗгода заздалегідь, договір з підрядником
6. Відхід із сайтуРеклама на інших майданчикахЗаперечення, відповідь за 30 днів

Крок 1. Головна сторінка: ідентифікатор і обов'язок власника сайту

Покупниця відкрила головну. Піксель надсилає перегляд сторінки, адресу, джерело переходу, дані браузера й IP-адресу, а в браузер записує cookie з ідентифікатором. Імені ще немає, але за законом про захист персональних даних важливо, чи можна за таким набором упізнати людину знову. Обережна лінія: вважати набір персональними даними.

За статтею 2 закону «Про захист персональних даних» згода це добровільне волевиявлення поінформованої особи щодо дозволу на обробку даних для сформульованої мети, а в електронній комерції її можна дати відміткою під час реєстрації, якщо система не обробляє дані до цієї відмітки. Частина друга статті 12 вимагає повідомити людину про володільця даних, їхній склад, мету збору й осіб, яким дані передаються, у момент збору.

Підрядник може сказати, що банер із кнопкою «Прийняти» поставила платформа. Договір із платформою укладає замовник, і обов'язок повідомити про збір за статтею 12 лишається на володільцеві даних. Богдан Прилепа, розбираючи такі випадки, радить не вірити фразі «це робить сервіс», бо сервіс ніколи не бачив вашого покупця.

Перевірка займає кілька хвилин: відкрийте сайт у чистому вікні, увімкніть вкладку мережевих запитів і подивіться, чи йдуть запити до рекламних доменів до вибору в банері. Якщо йдуть, згода декоративна, і про це пишуть підрядникові зі скриншотом.

Перегляньте й сторінку політики конфіденційності: посилання на неї має працювати до вибору в банері, а в тексті мають бути названі підрядник і платформа. Слово «партнери» не закриває вимоги щодо переліку отримувачів, його пишуть конкретно.

Головна, картка, кошик, оплата й лист: кожен крок надсилає платформі свою подію.
Богдан Прилепа: піксель ретаргетингу, що йде платформі на кожному кроці

Богдан Прилепа: шахрай і картка товару, аудиторія «дивилися й не купили»

Другий крок: покупниця відкрила картку кавомашини. Піксель надсилає подію перегляду з ідентифікатором товару й ціною, і платформа заносить людину в сегмент «дивилися цей товар». З 15 000 відвідувачів картки відкрили 3 900. Підрядник називає їх «гарячою базою» й бере гроші за покази їм.

Законна частина кроку проста: аудиторія за поведінкою без імені й телефону, про яку сказано в політиці сайту. Стаття 11 закону називає підставами обробки, зокрема, згоду й виконання договору, а інтерес володільця припустимий, якщо права людини його не переважають. Для ретаргетингу імена не потрібні: за довідкою Meta Pixel події перегляду вмісту, додавання в кошик, початку оформлення й покупки передають ідентифікатори товарів, валюту та суму, а в покупки валюта і сума обов'язкові.

Просіть письмовий перелік параметрів кожної події. Якщо в ньому є пошта, телефон чи прізвище, подія передає персональні дані, і потрібні окрема згода та договір. Шахрай із цього боку звітності відповідає загальною фразою «все знеособлено» й перелік не показує.

Порівняйте перелік із політикою сайту. Якщо політика говорить про статистику, а події несуть ідентифікатори товарів, ціну й профіль покупця, мету збору описано неповно, і людина має право про це знати. Виправити політику дешевше, ніж сперечатися зі скаргою.

Крок 3. Кошик: покинуте замовлення й чесний підрахунок замовлень

Третій крок вирішує гроші. Покупниця додала кавомашину в кошик, піксель надіслав подію, і платформа ввімкнула нагадування. З 900 кошиків 380 закінчилися оплатою, решта 520 стали аудиторією для реклами. Це найчастіша й цілком законна форма ретаргетингу.

Богдан Прилепа радить починати перевірку звіту з вікна обліку. Підрядник пише «140 замовлень від ретаргетингу», а чесність цифри залежить від способу підрахунку. Перевірте вікно обліку. Якщо зараховують будь-яке замовлення за 30 днів після показу, у число потрапляють і ті, хто повернувся сам. Нехай 90 зі 140 замовлень оформлено того ж дня прямим заходом. Чесних лишається 50, і ціна замовлення зростає з 429 до 1 200 гривень, бо 60 000 гривень діляться на 50.

Богдан Прилепа вимагає від підрядника розбивку за трьома рядками: замовлення після кліку по рекламі, після перегляду без кліку й прямі заходи. Перший рядок найчесніший, другий потребує обережності, третій узагалі не стосується ретаргетингу.

Покупці мають зникати з аудиторії нагадувань після оплати. Якщо людина два тижні бачить придбану кавомашину в стрічці, бюджет витрачається марно. Закон про рекламу вважає недобросовісною рекламу, що вводить в оману через неточність чи замовчування, а за статтею 27 штраф рекламодавця становить п'ятикратну вартість реклами. Про звіряння умов і результату автор писав у розборі ТЗ на лендинг.

Крок 4. Оплата: подія покупки й банківські дані

Четвертий крок: покупниця натиснула «Сплатити». Піксель надсилає подію початку оформлення, а після платежу подію покупки із сумою в гривнях і складом замовлення. Для підрахунку виручки від реклами цього досить, і законному обігу така подія не заважає.

Дані картки поводяться інакше: їх вводять лише на сторінці банку чи платіжного сервісу. За даними НБУ, 2025 року 83 відсотки шахрайських операцій з картками пройшли через інтернет, а середня сума такої операції становила 5 536 гривень. Коли реквізити витікають через зайвий скрипт на сторінці оплати, власник магазину дізнається про це зі скарг покупців.

НБУ застерігає й від зворотної пастки: фальшивий магазин просить ввести всі реквізити картки заради повернення грошей. Справжнє повернення робить банк або платіжний сервіс без введення реквізитів на новому сайті. У договір із підрядником варто вписати окремим рядком заборону підключати скрипти на сторінку оплати без узгодження.

Раз на місяць звіряйте перелік скриптів на сторінці оплати з переліком із договору. Кожен зайвий рядок має отримати письмове пояснення, бо підключений код легко забути, а відповідати за нього доведеться власникові даних.

Богдан Прилепа нагадує просте правило: чого немає в договорі, того не повинно бути й на сторінці оплати. Підрядник, який додає лічильник без повідомлення, ризикує договором і довірою покупців, що вводять там дані картки.

Богдан Прилепа: піксель і лист після відходу, ретаргетинг за базою

П'ятий крок: покупниця закрила вкладку, не заплативши. За добу приходить лист про забутий кошик, а в стрічці з'являється банер за завантаженим списком. «Ретаргетинг за базою» влаштований так: підрядник вивантажує пошти й телефони клієнтів, завантажує їх у рекламний кабінет, і платформа знаходить цих людей серед своїх користувачів.

Для такого завантаження потрібна законна підстава. Стаття 11 закону «Про захист персональних даних» називає згоду, виконання договору й закон, а стаття 14 дозволяє передачу даних третім особам за згодою людини, причому одержувач має заздалегідь виконати вимоги закону. Підрядник, якому передали базу, і є таким одержувачем.

Відповідальність реальна: частина перша статті 182 Кримінального кодексу України за незаконне збирання, зберігання, використання й поширення конфіденційної інформації про особу передбачає штраф від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, виправні роботи до двох років, пробаційний нагляд або обмеження волі до трьох років. Шахрай на цьому кроці видає чужу базу за «теплу аудиторію» й просить завантажити її у ваш кабінет.

Людина може вимагати припинити обробку з вмотивованим запереченням, і відповідь на запит дають не пізніше тридцяти календарних днів. Дані, зібрані з порушенням закону, підлягають видаленню або знищенню за частиною третьою статті 15. Про близьку тему купівлі баз автор писав у розборі купівлі лідів.

Письмові параметри, окремі згоди й вивантаження проти загальної галочки та картинки.

Види згоди на піксель: що просити у підрядника

У пікселя чотири шари згоди, і підрядники зливають їх в одну галочку. Перший шар: банер на сайті. Другий: відмітка у формі замовлення. Третій: згода на листи й повідомлення. Четвертий: згода на передачу даних підрядникові та платформі. Стаття 2 закону вимагає згоди на сформульовану мету, тому загальна галочка «приймаю все» погано захищає і сайт, і підрядника.

Таблиця нижче розкладає шари: коли кожен потрібен і як перевірити його за хвилину. Найслабшим Богдан Прилепа вважає третій шар, бо листи після відходу розсилають за старими списками, а доводити згоду доведеться власникові даних. Богдан Прилепа проводить таку перевірку першою, бо вона коштує годину роботи, а дає повну картину.

Попросіть підрядника додати до звіту скриншоти шарів із датою та версією тексту й записати, хто приймає відкликання згоди. Зберігати треба запис про згоду повністю: дату, адресу сторінки, текст форми й ідентифікатор відмітки.

Для кожного шару призначте відповідальну особу в компанії й у підрядника. Коли форму змінюють, стара версія тексту лишається в архіві, бо через пів року ніхто інакше не доведе, на що саме погоджувалася людина. Окремо перевірте, чи працює кнопка відкликання й хто читає такі звернення.

Богдан Прилепа: згода на піксель в Україні, чотири шари й перевірка
Шар згодиКоли потрібенЯк перевірити
Банер на сайтіДо запуску пікселяЗапити до реклами до вибору
Відмітка у форміПід час вводу пошти й телефонуОкрема відмітка, зрозуміла мета
Листи й повідомленняНагадування про кошикДата, джерело, версія тексту
Передача підрядниковіСписок іде в кабінетДоговір і згода людини
ЗапереченняЛюдина просить припинитиВідповідь за 30 календарних днів

Богдан Прилепа: шахрай і витік через піксель, як його закрити

Витоки в піксель здебільшого випадкові. Адреса сторінки подяки містить пошту в рядку запиту, форма надсилає телефон у параметр події, запис сеансів фіксує екран із введенням паспортних даних. Дані опиняються на чужій платформі, а відповідає за них володілець даних. Якщо підрядник приховав такий випадок, спір ідеться вже за статтями закону й виходить за умови звіту. Богдан Прилепа зазначає, що замовчування таких випадків шкодить підрядникові більше за сам витік.

Закриття пікселя займає п'ять кроків. Прибрати код із шаблонів і менеджера тегів. Забрати доступ підрядника до рекламного кабінету. Видалити аудиторії та завантажені списки. Письмово вимагати видалити накопичені дані. Потім перевірити сайт знову у вкладці мережевих запитів.

Якщо підрядник мовчить, а дані покупців уже пішли, звертаються до кіберполіції та до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Закриття варто завершити листом підрядникові зі списком видалених аудиторій і проханням підтвердити знищення даних, а через тиждень перевірити, чи не повернувся код зі старої копії шаблону.

Код, доступ, аудиторії, запит на видалення й перевірка: кожен крок фіксується листом.

Богдан Прилепа: ознаки недобросовісного підрядника з ретаргетингу, скарги

Ознак недобросовісного підрядника набирається вісім, їх зведено в таблицю нижче. Більшість видно до оплати: кабінет і піксель оформлено на підрядника, звіт приходить картинкою, вікно обліку замовлень не названо, переліку параметрів немає. Хто питає «Богдан Прилепа відгуки» чи «хто такий Богдан Прилепа», зазвичай шукає саме такі прикмети.

Якщо порушення вже сталося, збережіть листування й скриншоти, письмово вимагайте припинити обробку та назвати підстави, потім скаржтеся Уповноваженому Верховної Ради з прав людини, а за змістом реклами до органу контролю реклами. Запити «Прилепа Богдан скам», «Bohdan Prylepa» латинкою і «про Богдана Прилепу» ведуть до того самого: відкриті норми замість закритих методик.

Ролі сторін у рекламі автор описував у словнику з маркування реклами. Ця стаття дає розбір, а договір оцінює юрист за вашими документами. Відомості про Богдана Прилепу та його розбори реклами зібрано на сторінках цього сайту.

Богдан Прилепа: шахрай серед підрядників із пікселів, вісім ознак
Ознака підрядникаЧим загрожуєЩо вимагати
Піксель на його кабінетіАудиторії лишаються в ньогоКабінет і піксель на замовника
Вікно 30 днів без поділуЧужі замовлення у звітіПрямі заходи окремим рядком
Немає переліку параметрівПошта в подіяхПисьмовий перелік параметрів
Чужа «тепла» базаСтаття 182 Кримінального кодексуПідстави й згоди на кожного
Банер без виборуПорушення статті 12Скриншоти шарів із датою
Скрипти на сторінці оплатиВитік карткових данихПлатіж лише на сторінці банку
Мовчання про сервериНемає контролю над данимиДе лежать події, листом
Звіт картинкоюЦифри не перевіритиВивантаження з подіями й датами

Запитання та відповіді

Богдан Прилепа: що шахрай із пікселем зазвичай приховує від власника сайту?

Перелік параметрів подій, місце зберігання даних і правила підрахунку замовлень. Ці три пункти просять письмово до запуску, а відмова їх показати сама є тривожною ознакою.

Що надсилає піксель, коли покупець просто відкрив сторінку магазину?

Перегляд сторінки, адресу, джерело переходу, дані браузера, IP-адресу й ідентифікатор у cookie. Імені там немає, але безпечніше вважати набір персональними даними.

Як оформити згоду на піксель за законом України?

Окремою відміткою зі зрозумілою метою, датою та версією тексту. Згода має бути добровільною й поінформованою, а система не повинна обробляти дані до відмітки.

Богдан Прилепа: шахрай і ретаргетинг за базою, чи можна завантажити клієнтів у кабінет?

Можна за згодою людей і договору з одержувачем даних. Без цього діють стаття 14 закону про захист персональних даних і стаття 182 Кримінального кодексу.

Як закрити піксель, якщо підрядник зник?

Прибрати код і доступ, видалити аудиторії, письмово вимагати видалити дані й перевірити сайт у вкладці мережевих запитів. Відповідь на запит людини дають не пізніше тридцяти днів.

Куди скаржитися на підрядника, який передав дані клієнтів без згоди?

До Уповноваженого Верховної Ради з прав людини й до кіберполіції, а за змістом реклами до органу контролю реклами. До скарги додають договір, скриншоти й листування.

Читайте також