Перейти до змісту
Богдан ПрилепаDigital-маркетолог, засновник агенції TargetForce
UA

Купівля лідів

Богдан Прилепа про купівлю лідів і баз: перепродаж, боти, згоди і договір

Опубліковано 11 хв читанняАвтор: Богдан Прилепа

Богдан Прилепа, digital-маркетолог і засновник агенції TargetForce, яка з 2020 року виводить технологічні продукти на ринки США та Західної Європи, у цьому розборі пояснює, як купувати ліди і не платити за повітря. Українські компанії щодня отримують пропозиції «гарячих заявок» і «баз клієнтів» з оплатою на картку. Частина з них чесна, частина продає перепродані номери, анкети від ботів і контакти з чужих витоків. Богдан Прилепа показує, як відрізнити одне від іншого, що вимагає закон про захист персональних даних, які пункти вписати в договір і куди звертатися, якщо гривні вже пішли.

Богдан Прилепа про купівлю лідів і баз, обкладинка статті про перевірку постачальника
Богдан Прилепа про перепродані заявки, бази з витоків, ботів і згоди на обробку даних.

Богдан Прилепа: хто автор розбору і чому тема лідів

Богдан Прилепа починав копірайтером і SMM-фахівцем у рекламній агенції, з 2017 року очолював маркетинг великої e-commerce платформи, а у 2020 році заснував бутикову агенцію TargetForce. Його робота полягає в тому, щоб рекламні гроші приводили клієнтів, тому питання якості заявок для нього щоденне.

Купівля лідів спокуслива для бізнесу: не треба налаштовувати власну рекламу, платиш за готовий контакт і одразу передаєш його відділу продажів. Саме ця простота і приваблює тих, хто продає замість заявок порожні рядки.

У розборі немає історій клієнтів і гучних кейсів. Тут порядок дій, який можна застосувати до будь-якого постачальника, і норми українського закону, на які варто зважати до першого платежу.

Що таке лід і де в ньому ховається шахрайство

Лід це контакт людини, яка залишила заявку: ім'я, телефон, іноді пошта та відповіді з анкети. Постачальник запускає трафік на свої сторінки, збирає заявки і продає їх поштучно або пакетами.

Шахрайство з'являється там, де покупець не бачить джерела. Одну заявку продають кільком компаніям. Замість свіжих звернень надсилають стару базу. Форми заповнюють боти або люди за дрібну винагороду. Контакти збирають на розіграшах і опитуваннях, де людина не розуміла, що залишає телефон для дзвінка з продажу.

Окремо стоять бази з витоків: списки, винесені з чужих систем без відома людей. Їх продають у Telegram дешево і великими обсягами, і саме вони несуть найбільший юридичний ризик для покупця.

Усі ці схеми об'єднує одне. Покупець платить за рядок у таблиці, і до моменту дзвінка не може перевірити, чи стоїть за рядком жива людина з інтересом до його послуги.

Богдан Прилепа не вважає купівлю лідів поганим каналом. Він працює, коли покупець контролює три речі: звідки прийшла заявка, на якій підставі обробляються дані і хто ще її отримав. Решта розбору саме про ці три питання.

Богдан Прилепа про купівлю лідів: заявка шахрая проти заявки чесного постачальника
Перепроданий номер без згоди проти заявки з джерелом, згодою і журналом.
Богдан Прилепа: схеми продажу лідів і як їх перевірити
СхемаЩо отримує покупецьЯк перевірити
ПерепродажНомер, який уже обдзвонилиЖурнал продажів заявки
Стара базаКонтакти без інтересу і підставиДата і джерело кожної заявки
БотиНеіснуючі номериЧас заявок, тест дзвінком
Заявки за винагородуЖива людина без інтересуПідтвердження послуги
Розіграші й опитуванняТелефон заради подарункаПогодження сторінок

Богдан Прилепа про перепродані заявки і «ексклюзив»

Перепродаж чути вже на першому дзвінку. Людина дивується, що їй телефонують знову, згадує компанії, які вже пропонували те саме, і просить більше не турбувати. Коли так відповідає помітна частина партії, слово «ексклюзив» лишилося тільки в прайсі.

Перевірка проста: домовтеся з партнером із суміжної ніші та порівняйте номери за тиждень. Надійніше вимагати від постачальника журнал продажів кожної заявки з позначкою, кому і коли її передано.

Богдан Прилепа звертає увагу на поведінку постачальника. Чесний погоджується записати заборону передачі заявки третім особам у договір. Той, хто обіцяє ексклюзив лише усно, відповідає на питання своєю відмовою.

Перепродана заявка ще й змушує гнатися за хвилинами. Клієнта отримує той, хто подзвонив першим, решта платить за відмову, і якість розмови падає в усіх покупців одного номера.

Постачальники іноді пояснюють дублі тим, що людина сама залишала заявки на кількох сайтах. Таке трапляється. Просіть точний час і адресу сторінки кожної заявки та звіряйте з тим, що людина розповідає менеджеру під час дзвінка.

Боти, ферми і заявки за винагороду

Скрипт залишає сліди, які видно без спеціальних систем. Заявки йдуть рівним потоком о третій ночі, імена повторюються, пошти зібрані з однакових слів і цифр, відповіді в анкеті збігаються до символу. Частка номерів, на які неможливо додзвонитися, помітно вища, ніж у заявок з вашого сайту.

Вимагайте вивантаження з точним часом кожної заявки і порівнюйте його з годинами, коли реально працює ваша реклама. Звіт без часу, де видно лише загальну кількість за день, приховує саме те, що вам потрібно побачити.

Заявки за винагороду складніші: їх залишають живі люди, яким заплатили за телефон. Така людина бере слухавку, але послуга їй не потрібна, і вона прямо про це каже.

Захист однаковий для обох випадків: платити тільки за заявки, які пройшли перевірку дзвінком, і заздалегідь погодити правило повернення браку. Про бот-трафік у власній рекламі Богдан Прилепа пише у розборі скликування і фальшивих заявок.

Бази з витоків і стаття 182 КК України

Бази «клієнтів банків», «покупців техніки» чи «мешканців району» продають у Telegram за символічні гроші. Походження майже завжди одне: чужа система, з якої дані винесли без відома людей.

За частиною першою статті 182 КК України незаконне збирання, зберігання, використання, поширення конфіденційної інформації про особу карається штрафом від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, виправними роботами до двох років, пробаційним наглядом або обмеженням волі до трьох років.

Богдан Прилепа чує від продавців баз одне й те саме: дані нібито «з відкритих джерел». Навіть якщо так, права на рекламний дзвінок відкритість списку не дає. Перевірити походження покупець усе одно не зможе. Відповідати ж за дзвінки буде саме він.

Є й діловий бік. Номер компанії, яка телефонує за чужою базою, швидко отримує скарги і позначки спаму в застосунках-визначниках. Після цього до справжніх клієнтів додзвонитися важче, і репутацію номера доводиться відновлювати місяцями.

Богдан Прилепа про бази з витоків: шлях від чужої системи до дзвінка покупця
Витік з чужої системи, продаж у Telegram, дзвінок від вашої компанії, питання і скарга.

Богдан Прилепа: закон про захист персональних даних для покупця лідів

Кожен лід містить персональні дані, і покупець стає їх володільцем. Стаття 11 закону «Про захист персональних даних» називає підстави для обробки: згода людини, укладення і виконання правочину з нею, обов'язок за законом, законний інтерес володільця, якщо його не переважають права людини. Без підтвердженої підстави купленим контактом користуватися не можна.

За статтею 12 людину повідомляють про володільця даних, склад і зміст даних, мету збору та осіб, яким дані передаються, у момент збору, а якщо дані зібрано не в неї, протягом тридцяти робочих днів. За статтею 14 поширення даних відбувається за згодою людини, і сторона, якій їх передають, заздалегідь має вжити заходів для виконання закону.

Стаття 8 дає людині право знати джерело збирання своїх даних і третіх осіб, яким їх передано. Тож у відповідь на дзвінок за купленою базою вона може спитати, звідки у вас її номер. Відповідь «купили в Telegram» стане приводом для скарги.

Богдан Прилепа нагадує ще про статтю 6: склад даних має бути відповідним, адекватним і ненадмірним щодо мети обробки. Контроль у цій сфері здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, який отримує скарги громадян і перевіряє володільців даних.

Богдан Прилепа: закон про захист персональних даних і покупка лідів
Стаття законуЩо вимагаєЩо це означає для покупця
Стаття 11Підстава для обробкиНемає підстави, немає дзвінка
Стаття 12Повідомити людину до 30 робочих днівСказати, звідки дані
Стаття 14Поширення за згодоюОтримувач теж відповідає
Стаття 8Право знати джерелоПитання «звідки мій номер?»
Стаття 6Дані не надмірніНе купувати зайвого

Форми-пастки і недобросовісна реклама

Щоб зібрати більше заявок, постачальник малює на сторінці «безкоштовну консультацію», «подарунок за відповідь» чи «схвалення за хвилину». Людина залишає телефон заради обіцянки, якої ваша компанія не давала, і злиться, коли чує зовсім іншу пропозицію.

Закон України «Про рекламу» називає недобросовісною рекламу, яка вводить або може ввести в оману через неточність, перебільшення чи замовчування, і забороняє її. Контроль за захистом прав споживачів реклами здійснює Держпродспоживслужба, за рекламою фінансових послуг стежить Національний банк.

Закон про рекламу встановлює для рекламодавця штраф у п'ятикратному розмірі вартості розповсюдженої реклами за порушення щодо її змісту, а за повторне порушення протягом року штраф подвоюється. Тому тексти посадкових сторінок постачальника варто погоджувати до запуску і зберігати їхні скриншоти.

Богдан Прилепа бачить у формах-пастках ще й ризик для бренду. Людина, якій обіцяли подарунок, чує пропозицію кредиту чи ремонту, злиться і пише відгук про компанію, яка їй зателефонувала. Відгук залишиться, навіть коли постачальника вже не буде.

Як Богдан Прилепа перевіряє постачальника лідів

Спершу юрособа або ФОП. Відомості Єдиного державного реєстру відкриті, крім номерів облікових карток платників податків і паспортних даних, тож дату реєстрації, керівника і види діяльності видно до першого платежу.

Далі документи щодо заявок. Адреси сторінок, де збирають контакти. Текст згоди на обробку даних і згадка в ньому вашої компанії. Журнал з датою, часом і джерелом. Правило заміни браку. Якщо постачальник на прохання показати хоча б одну заявку повністю згадує комерційну таємницю, розмову можна закінчувати.

Потім оплата. Платіть за рахунком на поточний рахунок, з призначенням платежу та актом. Якщо доводиться платити карткою, НБУ радить мати для оплат в інтернеті окрему віртуальну картку з лімітом і сповіщеннями про кожну операцію.

Богдан Прилепа радить спитати і про інших клієнтів. Чесний постачальник назве галузі, з якими працює, і пояснить, як розводить заявки між конкурентами. Як перевірити підрядника загалом, читайте у матеріалі про перевірку агенції.

Насторожує тиск. «Остання партія», «ціна до п'ятниці», «згоди в нас у порядку, юрист дивився» звучать переконливо, поки не попросиш показати документ. Чесний постачальник спокійно чекає, доки покупець перевірить реєстр, сторінки і текст згоди.

Тестова партія: порада Богдана Прилепи

Першу партію беріть невеликою, на тиждень, з оплатою після перевірки. Кожну заявку відділ продажів позначає в CRM: чи додзвонилися, чи підтвердила людина інтерес, чи збігся регіон, чи є дубль з вашою базою.

Через тиждень порівняйте ці частки із заявками з вашого сайту за той самий період. Різниця покаже реальну ціну клієнта в гривнях. Без такої точки відліку постачальник завжди пояснить провал сезоном або слабкими менеджерами.

Другу партію теж варто перевірити за тими самими правилами. Якість, яка тримається два місяці поспіль, показовіша за вдалий перший тиждень, бо на тесті постачальник старається більше.

Для звірки досить звичайної таблиці: номер, час заявки, джерело, результат дзвінка, причина відмови. За місяць у ній видно, які джерела постачальника приносять угоди і про що з ним говорити під час продовження договору.

Після тесту Богдан Прилепа домовляється про ціну за підтверджену заявку і про частку браку, яку постачальник замінює без суперечок. Якщо той погоджується лише на оплату за будь-який рядок, результат тесту вже зрозумілий.

Договір з постачальником лідів: пункти від Богдана Прилепи

Лідогенерація за Цивільним кодексом України оформлюється як договір про надання послуг: за статтею 901 виконавець надає послугу за завданням замовника, а замовник її оплачує. У завданні описується лід: жива людина, потрібний регіон, підтверджений інтерес, підстава для обробки даних і дзвінка від вашої компанії.

Обов'язкові пункти: джерело кожної заявки, зберігання згод і видача їх на запит, заборона перепродажу і передачі третім особам, повернення грошей за брак, заборона автоматичних обдзвонів від вашого імені, відшкодування збитків, якщо через заявки без підстави прийдуть скарги і штрафи.

Ціну зручно прив'язати до результату перевірки. Оплачується заявка, яку відділ продажів підтвердив дзвінком протягом доби, решта йде у звіт про брак. Тоді постачальник сам зацікавлений відсіювати ботів і перепродані номери до відправлення.

Стаття 907 дозволяє розірвати договір про надання послуг, у тому числі односторонньою відмовою, у порядку, встановленому законом або договором. Пропишіть строк повідомлення і долю вже оплачених заявок, щоб вихід не перетворився на суперечку.

Богдан Прилепа: чотири пункти договору з постачальником лідів в Україні
Джерело заявки, зберігання згод, заборона перепродажу, повернення браку за статтею 901 ЦК.

Богдан Прилепа: куди звертатися в Україні, якщо гроші вже пішли

Якщо за передоплату не прийшло нічого або прийшли вигадані контакти, це шахрайство за статтею 190 КК України: за частиною першою штраф від 2 000 до 3 000 неоподатковуваних мінімумів або обмеження волі до трьох років. Заяву подають до кіберполіції через форму cyberpolice.gov.ua/declare, довідки за номером 0800 505 170.

За звітом кіберполіції, у 2025 році до неї надійшло 63,4 тисячі звернень, з них 57,4 тисячі через форму на сайті, а потерпілим відшкодовано понад 342,6 мільйона гривень. Чим повніший пакет доказів, тим вищий шанс, що слідчий побачить зв'язок між платежами.

Якщо вам пропонували базу з персональними даними сумнівного походження, повідомте Уповноваженому Верховної Ради з прав людини і не використовуйте її. Компанія, яка телефонує за такою базою, сама потрапляє під дію закону.

Богдан Прилепа радить збирати докази одразу: договір або листування, квитанції, вивантаження заявок з результатами дзвінків, скриншоти сторінок постачальника. Сайти-одноденки зникають швидко, разом із ними зникає і половина доказів. Якщо платили карткою і списання тривають без вашої згоди, телефонуйте в банк того ж дня.

Богдан Прилепа: куди звертатися покупцю лідів в Україні
СитуаціяКудиЩо додати
Передоплата без заявокКіберполіція, форма на сайтіКвитанції, листування
Довідка щодо звернення0800 505 170Номер звернення
База з витокуУповноважений з прав людиниПропозиція продавця
Оманлива рекламаДержпродспоживслужбаСкриншоти сторінок
Списання з картки без згодиВаш банкВиписка і час операції

Богдан Прилепа: короткий список для покупця лідів

ЄДР перевірено, оплата за рахунком. Є адреси форм, тексти згод і журнал заявок. Перепродаж заборонено договором. Оплата лише за підтверджені заявки. Жодних баз з Telegram і автообдзвонів. Тестова партія перед великим замовленням.

Богдан Прилепа зводить усе до однієї звички: рахувати вартість клієнта. Хто рахує тільки ціну рядка в таблиці, той і платить за перепродані номери та анкети ботів.

Як замовні відгуки прикривають сумнівних продавців, читайте у статті про відгуки на замовлення. Більше про автора на сторінці Богдана Прилепи.

Запитання та відповіді

Хто такий Богдан Прилепа і чому він пише про ліди?

Digital-маркетолог і засновник агенції TargetForce. Він розбирає, як купувати заявки так, щоб рекламні гроші приводили клієнтів, і як перевіряти постачальників.

Як Богдан Прилепа радить перевіряти постачальника лідів?

Реєстр, адреси форм і тексти згод, журнал заявок, тестова партія з оплатою після перевірки і договір із забороною перепродажу.

Чи можна телефонувати за купленою базою?

Тільки за наявності законної підстави для обробки даних кожної людини. Закон про захист персональних даних дає їй право спитати, звідки у вас її номер.

Що загрожує за використання бази з витоку?

Стаття 182 КК України за незаконне використання конфіденційної інформації про особу передбачає штраф від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів або обмеження волі.

Як безпечно платити за ліди?

За рахунком на поточний рахунок з актом. Для оплати карткою НБУ радить окрему віртуальну картку з лімітом і сповіщеннями.

Куди звертатися, якщо постачальник взяв гривні і зник?

До кіберполіції через форму на сайті, довідки за номером 0800 505 170, про базу з чужими даними повідомте Уповноваженому з прав людини.

Читайте також