Богдан Прилепа: шахрай в інфлюенс-маркетингу, накрутка аудиторії та передоплата

Богдан Прилепа: як шахрай заробляє на рекламі в блогерів

Інтеграцію в блогера часто купують наосліп. Рекламодавець бачить лише цифри, які автор сам показує в медіакіті, а платить здебільшого до виходу першої публікації. Саме в цьому проміжку між обіцяним і перевіреним шахрай і знаходить собі місце.

Перший спосіб пов’язаний з аудиторією: підписників докуповують пакетами, лайки й коментарі обмінюють у чатах взаємної активності, і профіль виглядає жвавим, хоча живих людей за ним небагато. Другий спосіб спрацьовує після публікації, коли посередник домальовує перегляди у звіті, щоб виправдати свою націнку.

Третій спосіб найгрубіший: передоплата людині, яка пише від імені менеджера популярного блогера чи рекламної агенції. Богдан Прилепа радить перевіряти кожен із цих ризиків окремо. Справжній блогер із живою аудиторією теж може надіслати прикрашений звіт, а про продаж реклами від його імені він може навіть не здогадуватися.

Найболючіше це б’є по малому бізнесу. Для багатьох українських брендів одягу, косметики чи товарів для дому реклама в блогерів залишається головним каналом продажів, і бюджет, витрачений на ботів, означає змарнований сезон. Перевірка до оплати коштує значно менше за будь-яку спробу виправити помилку згодом.

Ботоферми і накрутка: звідки шахраї беруть аудиторію

Про масштаби індустрії фальшивих акаунтів добре свідчить справа, про яку кіберполіція повідомила 18 липня 2023 року. Упродовж місяця правоохоронці провели 21 обшук, вилучили понад 250 GSM-шлюзів і близько 150 тисяч сім-карток, а до роботи ботоферм було залучено понад 100 осіб. Обладнання та програми реєстрували тисячі акаунтів-ботів у соцмережах для подальшого запуску реклами, а самі акаунти використовували, зокрема, у схемах інтернет-шахрайства.

У тій справі відкрито кримінальні провадження за статтями 361, 361-2, 190 і 259 Кримінального кодексу. Для рекламодавця висновок простий. Фальшиві профілі виробляють промислово, а підписники, яких продають тисячами, походять з подібної інфраструктури: порожні сторінки, акаунти з викраденими фото, зламані профілі.

Сліди накрутки видно в динаміці профілю. Різкий стрибок підписників без вірусного допису, однакові коментарі зі смайликів, аудиторія з країн, де бренд нічого не продає. Для кампанії в Україні важить частка української аудиторії, а у великого блогера вона буває несподівано малою.

Богдан Прилепа: перевірка аудиторії блогера за один вечір

Богдан Прилепа починає зі стрічки блогера за останній рік. Лайки, коментарі й перегляди варто порівняти з кількістю підписників на багатьох дописах поспіль. Рівна динаміка схожа на живих людей. Допис, який раптом зібрав у рази більше лайків за сусідні й майже без коментарів, найчастіше просували за гроші.

Коментарі варто читати повністю. Справжні підписники питають про ціну, розмір і доставку, сперечаються та позначають друзів. Боти пишуть загальні похвали, з’являються в перші секунди після публікації й не мають власних дописів. Вибірка профілів підписників швидко покаже, скільки серед них порожніх сторінок.

Останній крок стосується статистики самої платформи. Богдан Прилепа просить показати кабінет статистики у відеодзвінку або надіслати запис екрана з географією, віком і охопленням останніх публікацій. Скриншот можна відредагувати за хвилину, запис екрана підробити значно складніше.

Окремо варто подивитися, як швидко блогер набрав аудиторію. Стрімке зростання майже з нуля без помітних вірусних відео й згадок в інших блогах є приводом попросити статистику за джерелами підписок ще до підписання договору.

Звіти з домальованими охопленнями: шахрайство після публікації

Після виходу інтеграції рекламодавець бачить те, що надіслали автор або посередник. Типові прийоми прості: охоплення найкращої сторіз переносять на всю серію, покази видають за унікальних глядачів, перегляди репостів додають до основних, а скриншоти обрізають.

Домовтеся про метрики заздалегідь і спирайтеся на дані, яких блогер не контролює. Посилання з UTM-мітками та персональні промокоди показують, скільки людей перейшли й купили. Якщо платформа дає авторові змогу відкрити бренду статистику спонсорського допису, цифри надходять напряму.

Посередник, який перепродає розміщення, проходить ту саму перевірку. Богдан Прилепа зіставляє заявлене охоплення з візитами в аналітиці сайту й просить пояснити помітний розрив, перш ніж оплатити наступний рахунок.

Корисно переглянути й минулі рекламні дописи блогера. Під інтеграціями з живою аудиторією зазвичай є запитання про товар і позначки бренду. Якщо там лише смайлики та однотипні похвали, цифри охоплення в новому звіті варто перевірити ще раз.

Передоплата на картку і фальшиві менеджери: схема шахрая

Схема з передоплатою обходиться без самого блогера. Рекламодавцю пише нібито менеджер популярного автора чи агенція, надсилає прайс, квапить вільними датами й просить переказати всю суму на картку приватної особи. Профіль створено нещодавно, дописів мало, а назва відрізняється від справжньої однією літерою чи крапкою.

Кіберполіція називає ті самі ознаки для покупок у соцмережах: нещодавно створений профіль із невеликою кількістю публікацій і вимога повної передоплати на картку приватної особи. У вересні 2024 року відомство окремо радило перед оплатою дивитися дату створення акаунта й шукати відгуки про співрозмовника.

Богдан Прилепа підтверджує кожен новий контакт через канал, який рекламодавець знайшов сам: контакти в шапці підтвердженого профілю блогера чи на сайті агенції. ФОП або ТОВ перевіряють за Єдиним державним реєстром, актуальні відомості в ньому відкриті й безоплатні, а витяг для ФОП у Дії коштує 125 гривень.

Якщо гроші все ж пішли на картку, не варто продовжувати листування з менеджером, який обіцяє повернення після ще одного платежу за розблокування чи комісію. Прохання доплатити заради повернення означає, що розмову з шахраєм час закінчувати й іти до банку.

Богдан Прилепа про позначку «реклама» і закон України «Про рекламу»

Для блогера закон України «Про рекламу» діє так само, як для телеканалу чи газети. Стаття 9 вимагає чітко відокремлювати рекламу від іншої інформації, щоб її можна було впізнати, позначати оплачений матеріал про особу чи товар словом «реклама» і забороняє приховану рекламу.

Стаття 1 називає недобросовісною рекламу, яка вводить або може ввести споживача в оману через неточність, перебільшення чи замовчування, і стаття 10 її забороняє. За статтею 27 штраф для рекламодавця за порушення, пов’язані зі змістом реклами, становить п’ятикратну вартість розповсюдженої реклами, а повторне порушення протягом року карається подвійним штрафом.

Контроль за захистом прав споживачів реклами за статтею 26 веде Держпродспоживслужба, рекламу фінансових послуг і платіжного ринку контролює Національний банк України. Богдан Прилепа записує позначку «реклама» в бриф і договір, щоб суперечка про неї не виникла вже після виходу публікації.

Перед запуском Богдан Прилепа перевіряє, як позначка виглядає на екрані телефона: слово «реклама» має бути видно до того, як глядач прогорне допис чи сторіз. Позначка, захована серед хештегів або наприкінці довгого підпису, мети закону не досягає.

Договір з інфлюенсером: умови, що захищають гривні рекламодавця

Богдан Прилепа вважає договір способом перетворити обіцянки з листування на зобов’язання. У ньому варто зафіксувати запевнення, що підписники, перегляди й реакції не куплені, доступ до живої статистики до і після кампанії, оплату частинами після виходу публікацій і звіту, обов’язкову позначку «реклама» та повернення гонорару, якщо накрутка з’ясується пізніше.

Дати виходу, кількість дописів і сторіз, строк, протягом якого публікація лишається в профілі, і порядок заміни видаленого допису теж записують письмово. Бриф, погодження й листування зручно тримати в одній теці, бо саме вони знадобляться для звернення до поліції.

Якщо блогер працює як ФОП, рахунок і акт на його ім’я залишають зрозумілий слід платежу. Ім’я ФОП у рахунку має збігатися з даними реєстру й тим, як блогер представляється публічно. Будь-яку розбіжність варто обговорити до оплати, навіть якщо в неї знайдеться просте пояснення.

Стаття 190 КК України: яке покарання загрожує шахраю

Заволодіння грошима через обман є шахрайством за статтею 190 Кримінального кодексу України. За частиною 1 покарання включає штраф від 2000 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі до трьох років.

Для українського рекламодавця важлива частина 3: шахрайство в умовах воєнного стану, яке завдало значної шкоди, карається позбавленням волі від трьох до п’яти років. Частина 4 передбачає від трьох до восьми років, якщо шахрайство вчинено у великих розмірах або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки.

Для заяви знадобляться докази обману: листування, де нібито менеджер обіцяє публікації, квитанції про переказ, профілі, які згодом видалили. Богдан Прилепа радить зробити знімки екрана з датами одразу, ще до першої спроби повернути гроші.

Навіть невелику втрату варто оформити заявою, адже однакові реквізити чи профілі в різних заявах дають слідству змогу об’єднати епізоди й побачити повну картину схеми.

Богдан Прилепа: куди звертатися, якщо шахрай уже отримав гроші

Спершу банк: повідомити про переказ, попросити зафіксувати звернення й заблокувати картку, якщо її дані потрапили до сторонніх. Далі поліція. Якщо потрібна негайна реакція, кіберполіція радить телефонувати на лінію 102, звернення можна подати через онлайн-форму на сайті відомства, а довідки щодо нього надають за номером 0800 50 51 70.

За статтею 214 Кримінального процесуального кодексу України відомості про заяву про злочин вносять до Єдиного реєстру досудових розслідувань не пізніше 24 годин. Ще за добу після внесення заявник отримує витяг з реєстру, а відмову в прийнятті та реєстрації заяви закон не допускає.

До звернення додають посилання на профіль нібито менеджера і блогера, листування, квитанції та знімки екрана з датами. Богдан Прилепа радить поскаржитися й самій соцмережі на підроблений акаунт, щоб шахрай не знайшов наступного рекламодавця.

Якщо шахрай діяв через зламаний чи скопійований акаунт справжнього блогера, варто зв’язатися з автором іншим каналом і попередити його. Його підтвердження, що такої угоди він не укладав, зробить заяву до поліції переконливішою.

Богдан Прилепа: чек-лист рекламодавця проти шахраїв

Стрічку блогера за рік переглянуто, коментарі й вибірку підписників прочитано людиною. Статистику показано наживо, частку української аудиторії відомо. Контакт підтверджено через профіль блогера чи сайт агенції, ФОП або ТОВ знайдено в реєстрі. Позначку «реклама» записано в бриф. Оплата частинами за рахунком, у договорі запевнення щодо аудиторії та повернення в разі накрутки.

Ті самі перевірки потрібні й агенції, яка приводить блогера. Докладніше про неї в статті як розпізнати шахрая серед digital-агенцій, а матеріал про скам-листи від імені соцмереж пояснює, як викрадають бізнес-сторінки.

Більше про автора на сторінці Богдана Прилепи, нові статті виходять на сайті Богдана Прилепи.